Методичні розробки

Найрідніша у світі...
1.Мелодія 
Вірші
Вчитель. Сьогодні у нас – велика радість. Ми зібралися своєю шкільною родиною, щоб вшанувати жінку -  матір.
  Мати, мама, матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди до нас найближча, найдобріша, найкраща, найсміливіша. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас до старості.  Нема друга ближчого і ріднішого , ніж мама. Всі наші радості і печалі, мрії і прагнення – разом з нею. І все розуміє щире материнське серце.
2. Відео « Легенда про матір»
3..Мелодія Вірші
Учні:
1.Сторінку першу я гортаю,
Чудовий рік запам'ятаю,
Коли до вас в сім'ю лелеки
Принесли діточок здалека.


2.Це був щасливий дуже рік,
Коли почався діткам лік.
Хтось вибрав осінь, а хтось літо,
Зимові є й весняні діти.


3.Ростуть здорові, гарно вчаться
Батькам, бабусям, дідусям на радість.

Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги
І з тебе починається життя.
Усі стежки від рідного порогу
Ведуть твоїх дітей у майбуття.


4.Матусю мила, найрідніша в світі,
Ти наше сонце щире і ясне.
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине.


5.Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,
У світ ведеш і думаєш про всіх.
Найбільше щастя — мати для дитини!
Її любов і ласка, щирий сміх.


6.Ти наше сонце лагідне, привітне.
Від тебе ласка, щедрість і тепло.
Нехай сьогодні усмішкою квітне
Твоє лице, щоб радісно було.


7.День Матері і день весни ясної.
Квітує травень, бджілкою дзвенить.
День Матері — Мадонни пресвятої!
Для тебе пісня хай у світ летить!


4. Пісня «Квіти для мами»
1.Чом сьогодні мама сяє,
Звеселяє в домі всіх
Завинила, та не лає
Скрізь її лунає сміх.
Чи якесь настало свято,
Чи подію ждуть якусь,
Бо приніс для мами тато
Гілку ніжного бузку
Приспів:
Квіти - для мами радість
Квіти - для мами диво
Квіти в руках у мами,
Значить вона щаслива

2.Є таємна мрія в мене
По конвалії піти
І тобі, кохана нене,
Прямо з лісу принести.
Ніжно рук твоїх торкнуся
І букет тобі віддам
Будь завжди, моя матуся,
і весела й молода
Приспів:
Вчитель. У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пісня жайворонка, теплий весняний вітер приносить Свято матері, яке народилося в далекій Філадельфії завдяки зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Вона втратила свою матір. Смерть була раптовою і передчасною. Анна звернулася з листами до Президента Америки, у яких запропонувала раз на рік, навесні, вшановувати матір. Ідею Анни Джарвіс підхопили у світі.
В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року.

Учні:
1.Твоє, матусю дорога,
Святкуєм нині свято.
Зібралась разом дітвора,
Пісень і радощів багато.

2.Над усіх, над все на світі
Матінку кохаю.
І в оце велике свято
Матусю вітаю!

3.Що те сонечко на небі,
В лузі квітка красна,
Це ж матуся в нашій хаті:
Така добра й ясна.

4.Мати, матінка, матуся,
Мама, мамочка, мамуся.
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя.

5.Мамо, зоря наша ясна,
Нині Ваше свято.
Цілий рік у вас, матусю,
Праці так багато.

6.Вічно ви про нас в турботі:
В білий день і в ночі.
Бережуть нас від тривоги
Материні очі.

7.Наша мама стіл накрила,
Напекла і наварила,
Скільки страв смачних,
Що не з’їсти їх усіх.

8.Залишилося ще й на ранок,
Із вечері на сніданок.
Ми сказали коротко:
“Наша мама золото”.

9.Ми до маминого свята
Готувалися завзято.
Ми малюнки малювали,
Ми дарунки готували
Власними руками.
Кожен сам для мами.

10.Сьогодні щасливі діти
Вручають дарунки і квіти,
І кажуть вам щире слово:

Всі:
Матусі! Будьте здорові!
Вчитель : - якими лагідними словами ви називаєте свою маму?
Діти: Мама, мамуся, матуся, матінка, матусенька, ненька.
-Ми навіть пісню таку знаємо про чарівні звертання, можемо заспівати!
-То заспівайте!
5. Пісня «Ти моя ластівка»
1.Пташенята у гнізді – мамо, мамо, 
Тягнуть крилечка малі – мамо, мамо, 
Перше слово, перший крок – мамо, мамо, 
Перший у житті урок - мамо, мамо 
 Приспів: 
Ти – моя ластівка, я твоя дитина, 
Найдорожча у житті – матінко єдина 

2.Сонце світить все росте- мамо, мамо 
Ти як сонце золоте - мамо, мамо 
Перше слово, перший крок- мамо, мамо 
Перший у житті урок- мамо, мамо 
 Приспів

Учні:
Відчиняйте всі двері найширше
Найщирішим веселим пісням!
Ми для мам прочитаємо вірші,
Скажем слово чарівне для мам!


Бо ж матуся — найкраща людина,
Все від неї початок взяло!
І для кожного мама — єдина,
Нам дарує любов і тепло!

6. Музика фон ,з’являється дівчина- Мрія
Мрія. Я — Мрія! Так-так, саме те, найкраще, про що і про кого ви завжди мрієте у своєму житті. Мрії мають здатність справджуватись. От і кожен із нас— це здійснена мрія наших батьків! Бо ще задовго до того, як ми народились, мами мріяли про нас, думали і вже любили особливою любов’ю, самовіддано і найбільше за все на світі. Кожна мама уявляла свою маленьку донечку або синочка, придумувала ім’я, дарувала сотні чарівних казок, співала пісеньки, розповідала різні історії і мріяла, що її діти будуть найкращими! Кожна мама і зараз мріє про те, що її дитя буде найкраще, найрозумніше, найдобріше. Бо людина починається з добра. Доброта — це велика сила .Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,
Щоб в світі цім добро творити.
Вам зрозуміти, діточки, пора,
Що в серденьку з любов’ю треба жити.

7. Пісня «Мама і я»
Тепер ми пограємось у дуже цікаву гру. Бо ж у кожного є своя мрія. І побачимо, чи знають батьки, про що мріють їхні діти.
8. Мелодія
Музичний  фон ( проводиться конкурс )
 (На сцену запрошуємо маму з дитиною, три пари. Дитина з мамою сідають на стільці спиною один до одного і пишуть на аркушах паперу своє прізвище, а потім дитина пише свою мрію, а мама пише мрію дитини. Побачимо, що з того вийде. (Можна запросити і більше пар дітей з мамами. Потім зачитують мрії дитини і ту мрію, яку написала мама).
Вчитель. Спасибі за гру. Але мрія є у кожної людини. Проте, як правило, про неї не кажуть, щоб не сполохати, не злякати. А то, говорять люди, що коли про неї розповіси комусь, то вона може не збутись, тому й не треба про свої мрії всім розповідати, хай вони живуть у серденьку, хай людина потрошку наближається до своєї мрії, хай прагне її досягти і все робить для того, щоб мрії стали дійсністю.
Учні:
Нічого не може у світі цім жити
Без сонця ясного, дощу і тепла.
Людині ще треба на білому світі,
Щоб мрія висока у серці жила.


Найкраща в світі ти, моя матусю,
Я — твій синочок, я — твоє дитя.
За тебе я щовечора молюся
І за здоров’я, й за твоє життя.


Бо тільки матінка, матуся наша мила
Нас мудрості і доброти навчить.
І дасть маленьким нам могутні крила,
Щоб ми могли до мрії долетіть!

9. Музика фон, з’являється дівчина – Любов
Любов. У цій залі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов! Те велике, найбільше в світі почуття, без якого не може бути самого життя. Все починається з любові!
Любов — найбільше в світі почуття!
Вона не має меж — безкрая!
З любові починається життя,
Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає,
І доброту народжує, і ласку.
Пустіть любов у серденько своє,
Вона народить в ньому дивну казку.

У серці матері така любов живе,
Як Всесвіт, безконечна і велика.
Вона рікою дивною пливе,
І не скінчиться, поки в мами й віку.

Вчитель. Для Вас наші найрідніші, найніжніші матуся сюрприз- презентація
10. Презентація « Рідній матусі»
Вчитель.
Свою любов хочуть висловити діти рідним мамам, бо їхня любов така ж велика і чиста, безмежна і щира.
Учні
Матусю рідна, наймиліша,
Тобі я шлю свої вірші.
Ти за усіх найкрасивіша,
У тебе сонечко в душі!


Ти найдобріша, рідна мамо,
Ти все прощаєш дітлахам.
Тобі, матусенько, так само
Я всю любов свою віддам.


Ти з нами поруч — в хаті тихо,
Так затишно і добре нам.
Є місце радості і сміху,
Веселим віршам і казкам.


Коли ти поруч, рідна ненько,
Нічого в світі не страшне.
І б’ється рівно в нас серденько,
Біда і горе всіх мине.


Нічого кращого немає,
Коли маленького тебе
Матуся рідна обнімає,
Покаже небо голубе...


Або у темнім небі зорі,
Що кличуть у далеку путь.
Поля безмежні, неозорі,
Що в казку нас, малих, ведуть.


Всього нас матінка навчає,
Щоб добрі, чемні ми були.
Любов’ю щиро зігріває,
Щоб ми в цей світ людьми ішли.


І вчить завжди добро творити,
Веде за руку в майбуття.
Ну, як же маму не любити,
Вона ж мені дала життя!


Вона ж мені цей світ відкрила,
Чарівний, дивовижний світ.
Дала мені, малому, крила,
Щоб я відправився в політ.


Любов над нами сонцем світить,
Ми гріємось в її теплі.
Вклонімось вдячно мамам, діти,
Низесенько, аж до землі!


Вчитель. Коли у сім’ї є любов і злагода, то там завжди панує радість і щастя, виростають мудрі і добрі діти.   Любові забагато не буває. Любі матусі прийміть  пісню у виконанні Ровенчук Анастасіїї в якій звучатиме найвища любов дітей до матері.
11. Пісня « Лучшее слово на свете»
Хлопчик: Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти.
Дівчинка: Можна пройти крізь пустелі і хащі…
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе  починається з мами.
12.Музика- фон, з’являється дівчина - Радість
РАДІСТЬ
Я — Радість! Як без мене жити?
Я з задоволенням іду до всіх!
Веселим жартом можу насмішити,
Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Люблю я дуже, щоб іскрились очі,
І щоб життя в вас радістю цвіло.
Я бачити веселими вас хочу,
Щоб з серця променилося тепло.

Я — Радість! Як без мене жити?
Тому й прийшла сьогодні я до всіх.
Щоб в свято Мами вас розвеселити,
Подарувати вам веселий сміх.


Вчитель Послухайте  гумореску про те, як батько з сином вареники варили.
Гумореска  
Батько наш поїсти неабиякий мастак!
Що не зварить йому мати, все йому не так.
Вередує:»Як з’їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт».
«Он торік я в ресторані , - каже, - був…
Ледве миску з деталями не ковтнув.
Там таку дають підливку – смак і шик!
З нею з’їсти можна власний черевик!»

Раз в неділю ми зосталися одні,
Сидимо удвох, немов на виданні.
Ми із батьком зажурились, сидимо,
Я наліво, він направо – плюємо.

Не залишили нам їсти, то й нехай…
А ми зваримо вареники давай!
Налили ми в ночви свіжої води,
Пів мішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а батько макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки – красота!
Потім перцю і лаврового листа.

Тісто витягли на стіл та й січем:
Я – ножакою, а батько – сікачем.
В казані кипить, аж піниться, вода.
Я ліплю, а батько мій вареники вкида.
На губах у мене тісто, в батька – сир.
Він по кухні походжа, як командир.
Хай живіт,  - говорить, - лопне, а жінкам
Отакунького вареника  не дам!

В казані вода вирує, булькотить,
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло та не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.
Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випадає з казана.
Батько каже:»Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке ж воно на смак!»

Поділили ми вареник, сидимо.
Я виделкою, а батько ложкою – їмо.
Я помалу ремигаю, він – жує.
- Ну, -  цікавиться, - як враження твоє?!
Я показую на пальцях і стогну!
Зуби злиплися, язик не поверну,
В батька очі лізуть з лоба – не ковтне.
Просить:»Стукни по потилиці мене!»

Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Батько вперся на своєму:» А жінкам
Я однаково й понюхати не дам!»

Те, що я не з’їв і батько не доїв,
Потаскали кабанові  ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Батько штовх його:»Пардон, мосьє кабан!
Вибачайте, я не знав, що ви гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан?
І надів йому на голову казан…
Вчитель. Ваші діти справжні художники. І пишуть свої картини у різних техніках. Хтось копіює Рембрандта, хтось Пікасо, а хтось Сальвадоре Далі. Чи в змозі ви вгадати пензель своєї талановитої дитини  ми дізнаємось під час гри «Я малюю матінку рідненьку. Як ви гадаєте хто з вас зображений на малюнку?
13. Презентація -Гра «Я малюю матінку рідненьку»
Учні
Любов і Радість, Мрія і Надія
Щодня у кожнім серденьку живе.
Від почуттів таких душа світліє
І хочеться творити щось нове.


Сьогодні свято мами дорогої.
А мама є у всіх або була.
Вклоніться всі до матінки святої,
Бо кожному вона — життя дала!


Коли буває важко на душі,
Промов, матусе, хоч півслова -
І згасне біль, розсіються дощі,
І сонце усміхнеться знову.

Кохана мамо, ти – найкращий друг,
Моя пораднице єдина.
Я мовчки притулюсь до твоїх ніжних рук -
В очах побачу небо синє…

Я знаю, що життя твоє важке -
Біда і жаль, туга і тривоги…
Але ніхто не любить так мене.
Як ти, дана мені від Бога.

Спасибі вам , рідні мами
За те, що сьогодні з нами.
До вас наше щире слово:
Разом: 
Матусі, будьте здорові!

Бува ж і так, тож скажемо  прямо,
Що через нас сумують мами.
То ж всі сьогодні просимо вас
Разом:
Пробачте , любі мами нас!

14. Танок « мама, будь завжди зі мною поряд»
Вчитель Сьогодні на нашому святі присутні дуже почесні гості. Це молоді, красиві, любі наші бабусі. Яке ніжне, лагідне пестливе це слово. І ми, онуки, мабуть, у двічі дорожчі за дітей. Бо правду кажуть в народі: діти — це діти, а онуки — це справжні діти. Тож, любі, дорогі наші, милі бабусі, щиро вітаємо Вас із цим світлим материнським святом. Добра Вам, щастя, довгих років життя, терпіння та любові до своїх дітей та онуків. І хай ця любов повернеться до Вас сторицею.

Учні.
Сьогодні ми вітаємо бабусь,
Без них нелегко жити,
Я всім бабусям поклонюсь,
Всім дарую квіти.

Дай бабусю поцілую
Сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.

Над усе, над все на світі
Я бабусеньку кохаю.
А в оце велике свято
Гараздом вітаю.

Без журби та у здоров’ї
Жити, дай Вам Боже.
А віддячити бабусі
Бог мені поможе.

15. Танок « Коли приходе бабуся»
Вчитель Дорогі наші мами! Сьогодні ми низько вклоняємося вам за ваші нестерпні муки, що подарували світу нове життя. За ваші безсонні ночі, коли ви сиділи за нашими колисками! За ваше велике терпіння, за ніжні руки і гарячі серця.
Учні.
Любі матусі, хай сива зозуля
Ще років багато Вам накує.
Щастя, здоров’я усім ми бажаєм,
Хай не старіє серденько твоє.

Хай в житі Вам радість буде,
Процвітайте, як той цвіт,
Дай же, Боже, нашим ненькам
Многих, довгих і щасливих літ.
16. ПІСНЯ («Як добре , що у мене матуся рідна є»)  Н. Май
1.Як добре, що у мене матуся рідна є,
 Вона мене голубить і жаліє,
 І знов весна приходить, і сонечко встає,
 Бо так любити тільки мама вміє.
 До мами пригорнуся, неначе пташеня,
 Люблю тебе, матусенько моя!
 Приспів:
 Я по хмарці білій босоніж пробіжусь,
 У далекі далі задивлюсь, задивлюсь,
 Мамі посміхнуся і відійдуть жалі,
 Щоб була матуся в діток всіх на землі!

 2.Як добре, що весною буяє первоцвіт
 І журавлі додому повертають,
 Як добре, що зі мною матуся стільки літ
 Від бід усіх мене оберігає.
 До мами пригорнуся, неначе пташеня,
 Люблю тебе, матусенько моя!
 Приспів
 До мами пригорнуся, неначе пташеня,
 Люблю тебе, матусенько моя!
 Приспів (2)

Вчитель.  На цьому наше свято закінчується. Я бажаю Вам, дорогі наші мами, безмежної любові рідних і близьких. Будьте бажаними, добрими і мудрими мамами, надійною опорою своїм дітям. А вам, діти, я бажаю ніколи не засмучувати своїх мам навіть невинним проступком. Любіть своїх мам і доводьте свою любов на ділі.
 В кінці свята діти
МАМИ!

МИ ВАС ЛЮБИМО!

Мій рідний край - куточок України
Виховний захід
Мета. Узагальнити  і розширити знання учнів про Україну, про державну символіку : герб, прапор, гімн, про рослинні символи України та народні обереги; виховувати  почуття патріотизму, любові до рідної землі, повагу до історичних та культурних надбань українського народу, почуття національної гідності. 
 Обладнання: мультимедійний проектор,  презентація «Мій рідний край – куточок України» , відеоролики «Цей край де я родилась і живу» , «Гімн України», « Неповторна Дніпропетровщина» .
(У розробці використано вірші українських поетів.)

Відеоролик «Цей край де я родилась і живу»
(слайд 1)
Вчитель
Любі діти, шановні гості! Наш виховний захід  присвячений Україні. А допоможе нам у розгляді цієї теми усний журнал «Мій рідний край – куточок України».

Учні
1.У всьому світі кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина.
Це наша славна Україна (разом).

2.Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.

3.Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.

4.І найдорожча рідна мова
Джерельцем радісно дзвенить,
І мила пісня колискова,
Чумацький шлях кудись зорить...

5.Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!
Пісня  «Розкажу про Україну»
Розкажу про Україну
Ми живемо під небом ясним,
А навкруги шляхи, поля
І села, і міста прекрасні -
Це рідний край, моя земля.
Високі крила журавлині,
Співучі вірші Кобзаря -
Ми живемо на Україні,
Це рідний край, моя земля!

Приспів:
Розкажу про Україну,
Де в Дніпрових хвилях синіх
Лаври куполи,
Де Хрещатик і Софія,
Де чудове  місто Київ -
Краще на землі.
Розкажу про Україну,
Де калина-горобина
Квітне край вікна.
Запрошу на Україну,

Тільки тут моя єдина,
Тільки тут моя єдина   2рази
Рідна сторона.


(слайд 2)Сторінка «Моя Україна»

Учні (слайд 3)
1.Моя Україна — найкраща у світі!
Ось небо блакитне і сонце в зеніті.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата така, мелодійна, чудова.

 (слайд 4)
2.Моя Україна — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.


(слайд 5)
3.Моя Україна — це пісня весела,
Сади чарівні, мальовничії села!
Її обереги — верба і калина,
Найкраща у світі — моя Україна!

 (слайд 6)
4.Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати відкрила.

(слайди 7  )
5.Є в моєї України
Ріки, гори і долини.
У Донецьку є вугілля,
Хлібом славиться Поділля,
А в Карпатах є ліси
Дивовижної краси.

(слайд 8)
6.На Поліссі – льон цвіте,
Мов нагадує про те,
Що в моєї України
Простір – вільний,
Небо – синє.

7.Усім найрідніша Вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її не кохати!
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина!

Виконання пісні  «Україно, краю»
Україно, краю
1.Там, де лине пісня ця
Верби і тополі,
Заслухавшись солов'я
Сплять річки та гори.
Приспів:
Україно-краю,
Цвіт краси розмаю.
В світі наймиліша
І рідніша ти.

2.Тут стежки мої, поля,
Сонце променисте,
Друзі милі, вся сім'я –
Чарівне  намисто.
Приспів.
3.Запитати хочу я
У цілого світу:
Де ще є така краса,
Зеленії квіту?..
Приспів.

(слайд9)
Сторінка «Державні символи України»
 Вчитель
Українці мають славну історію і традиції... Мають вони і свої державні національні символи, які люди знають і бережуть.

(слайд10)Національний прапор України синьо – жовтого кольору. Він має давнє походження. Жовтий колір – колір сонця, синій колір – колір ясного, чистого, мирного неба.
Учні
1.Прапор — це державний символ,
Він є в кожній державі;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.

2.Високе чисте небо — небо України.
З надією дивлюсь у синю вись.
Гаряче жовте сонце — сонце України,
Два кольори у прапорі злились.

(слайд 11)
Вчитель
Герб – це офіційна емблема держави. Золотий тризуб на блакитному тлі – дуже давній знак. Він використовувався ще за часів Київської Русі. Отже, нашому гербу – більше тисячі літ.

3.Наш Герб — тризуб.
Це воля, слава й сила.
Наш Герб — тризуб.
Недоля нас косила,

4.Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.



Вчитель (слайд12)
До найбільших святинь будь-якого народу належить Державний гімн. Державний Гімн України – це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Називається він “Ще не вмерла України і слава, і воля…”.  Слова гімну написав поет Павло Чубинський, а музику композитор Михайло Вербицький. Коли звучить Державний гімн, треба обов’язково встати, цим ми виявляємо особливу пошану до наших державних святинь
Відеоролик «Гімн України»

(слайд13)
Сторінка «Неповторна Дніпропетровщина»
Вчитель
Батьківщина – це земля, на якій ви народилися, де народилися і ваш дід, і ваш батько. Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем. Крім великої Батьківщини, яку ми звемо Україною, у кожного з нас є ще своя маленька Батьківщина, для нас  –Дніпропетровщина.
Учні
1.Дніпропетровщина моя,
Ти - зірка величі країни!
Ми з покоління в покоління,
Усі разом - одна сім'я!

2.Дніпропетровщина моя!
Землі ріднішої немає!
Тут дух козацький - не вмирає!
Бо тут живемо - ти і я

На наш чарівний край в народі говорять металургійний цех України, перлина руди і металу. Ось погляньте на сучасне місто.
Відоролик «Неповторна Дніпропетровщина»

(слайд14)Сторінка «Рослини – символи України»

Вчитель
А ще народ України має свої рослини-символи. Спробуйте назвати їх. (Верба, калина, барвінок,….).

 (слайд15)  Верба – символ чистоти. Для того щоб очищати воду у водоймах, її саджають по берегах ставків, струмків і річок, а також біля криниць. Також вербу люди застосовують з лікувальною метою.

Учні
1.Ой, вербо, вербо, вербиченько,
Гнучка та висока,
Де вродилась і зросла ти
Сестро милоока?
2.На Вкраїні народилась,
З Дніпра воду пила,
Людям нашим полюбилась.
Шану заслужила.


Вчитель(слайд16)
Барвінок – символ життя, любові, розлуки і пам’яті. Його люди люблять за красу і невибагливість.

3.Барвіє барвінок у нас біля хати,
Синіє над стежкою ніжний хрещатий.
І каже барвінок: "Є квіти у мене
І листячко те, що й зимою зелене.

(слайд17)
4.Калина пишним білим цвітом
Покрила квіти навесні.
А восени, як згасне літо,
Дарує ягідки рясні.

5.Зриваймо кетяги калини,
Не забуваймо лиш про те:
Калина – символ України,
Калина – дерево святе. 

Вчитель
Калина – символ дівочої вроди.
Калину завжди люблять, її порівнюють з гарною дівчиною. Навесні вона приваблює своїми квіточками-віночками, а восени — червоними ягодами, що палахкотять ясним вогнем у променях осіннього сонечка.

Виконання пісні «Червона калина»
Червона калина
Матуся навчила нас пісню співати,
У полі ранкову стрічати зорю.
Матуся навчила людей шанувати |
І вірно любити Вкраїну свою!  | (2)

Приспів:
Там червона калина,
Мов святий оберіг,
Споришева стежина
Приведе на поріг.
Там матуся співала
Колискові пісні,
На добро дарувала
Вишиванку мені.

Матуся навчила добро пам'ятати,
Стежину топтати у ріднім краю.
Матуся навчила утоми не знати |
І вірно любити Вкраїну свою!  | (2)

Приспів. (2)


(слайд18 )Сторінка «Український  оберіг»

Вчитель
Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, обряди, що складалися протягом багатьох століть і висвячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю, охороняють від забуття . Оберегами від злих сил вважалися в народі рослини, які мали чудодійні властивості.
Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони усюди – на клумбах, у кімнатах у вазонах, на вишитих рушниках. Із них робили цілющі відвари, напої.
- А що буде, коли сплести квітку до квітки?
- Ну звичайно ж віночок!
До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.

Учні
1.Вінок Україні сплітаємо, друже!
Знай, квітка найперше в віночку, то – ружа.
Це квітка тендітна, квітка рум’яна,
Квітка, неначе зоря полум’яна.

2.Ружа — найперша! Початок це, друже.
Тулиться, тулиться мальва до ружі.
Тулиться мальва і дружбі радіє,
Тулиться, наче до віри надія.

3.От і півонія не забарилась
І до вінка в свою чергу з’явилась.
Квіти, як сестри, зустрілись в вінку.
Квітне півонія. Знаєш таку?

4. Глянув у віконечко - 

Теплий день який! 

На горді соняшник - 

Жовті пелюстки. 

З неба сипле сонечко 

Пелюстки - дива, 

Головою соняшник 

Радісно кива. 


5. Як небо квітка ця блакитна,
В вінку займає місце гідне.
Барвінок у віночку є.
Він наче неба додає.

6. «Садок вишневий біля хати» —
Про це для нас писав Тарас.
Почне як вишня квітувати —
Той квіт в вінок вплітати час.

 7. Наче небесні озерця, в окрузі
Розквітли довкола незабудки на лузі;
Тендітні, блакитні, беззахисно-світлі,
Мов очі дитини, ласкаві й привітні...

8. Там, де колоси налиті.
Розцвіла волошка в житі.
На голівці у волошки
Поселилось неба трошки.

9. Цвіт самої України –
Це звичайно цвіт калини.

10. Розцвіли ромашки в полі,
Пишні, гарні, бо на волі,
Тут очей не відірвеш,
І букетик набереш.

11. Як без вишні – не садок,
Так без маку – не вінок,
А його ось, як на те,
Скільки в полі тут росте!
І червоний і стрункий,
І свіженький все який!
Цілу купу нарвемо –
Всім віночки сплетемо!

12. Гарні квіти біля хати
Навесні садила мати,
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в вінки.

Танок «Сонячний віночок»

(слайд19 )Сторінка «Знавці народної мудрості»
Вчитель
 Мудрість нашого великого народу показана  в народних прислів`ях та приказках. Прислів’я зазвичай мають повчальний зміст. Над кожним треба добре подумати, адже ці вислови - своєрідна задача. Тож пропоную вашій увазі конкурс українських прислів’їв та приказок:
 Без верби і калини немає України. (слайд 20 )
Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. (слайд21 )
Всюди добре, а вдома найкраще. (слайд 22 )
Грудка рідної землі дорожча за золото. (слайд 23 )
Без Батьківщини немає людини. (слайд 24 )
Батьківщина-мати, умій за неї постояти! (слайд25 )

Вчитель
Ви, щасливі діти , що народилися і живете на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – Україні. Попереду у вас все життя. Колись ви станете дорослими, закінчите рідну школу і вилетите, мов пташенята, із батьківського гнізда. Але, до якого б краю не закинула вас доля, не забувайте того, що ви – українці. Любіть нашу Батьківщину, пишайтеся нею: її багатою історією і мальовничою красою, калиновою мовою й милозвучною піснею. Пишайтеся тим, що ви належите до великого та славетного роду українців.
 Учні
1.Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.

2.Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну. 
                 
Вчитель
Вже закінчується час і прощатися пора,
Ми бажаємо Вітчизні
Разом Щастя , миру і добра!

Пісня «Хай радіють усі» 
Хай радіють усі
1. Синє небо, ясне сонце і земля на всіх одна
І промінчик у віконце в кожну хату загляда.
Підростаємо щасливі, в мирі, злагоді, добрі,
Живемо на Україні, гарні доньки і сини.

Приспів:
Хай радіють усі і дорослі, і малі,
Буде мир на квітучій планеті.
Сонце ясно горить і струмочок бринить,
І всміхаються лагідно діти.

2. Одна доля, одна мрія, Україна в нас одна,
І горить вогонь у серці, покоління підроста.
Зорі ясні нас вітають, неба чистого блакить,
Свою рідну Батьківщину щиро будемо любить.

Приспів:

Програш

Приспів:



Це потрібно добре 
знати, як по місту крокувати
Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху ;повторити і розширити знання дорожніх знаків, їхніх ознак, назв; сприяти розвитку мислення, мовлення, пам'яті, навичок поведінки на дорозі; виховувати дисциплінованість, повагу до оточуючих, увагу, свідоме ставлення до обов’язків  пішоходів, бажання краще знати правила і суворо їх дотримуватись.
         
Звучить мелодія «Веселкова»
                   
  На сцені Барвінок і Ромашка

Барвінок.
Я – Барвіночок із книжки,
Із ромашкою дружу
В мене є багато друзів,
В гості я до них ходжу.
Маю я веселу вдачу
Я бажаю щастя всім.
Як я вчив дорожні знаки,
Зараз, друзі,розповім.
Ромашка.
Я – Ромашка мала,
Здалеку до вас прийшла.
Ой, злякались ми, малята,
На дорозі так машин багато.
Барвінок.
Набралися ми сил і духу.
Разом.
Розкажіть нам про «Правила руху».

Вчитель.
Добре!Слухайте , малята!
Вам про це потрібно знати!
                Учні виконують пісню «Вчать у школі!»
Шлях безпечний обирать,
Щоб до школи нам дістать,
Вчать у школі …./тричі.
Як дорожній знак читать,
Щоб спокійно мандрувати
Вчать у школі…/ тричі.
Про смугастий  перехід,
Де хазяїн – пішохід
Вчать у школі…/тричі

Учні:
1. Місто, в якому
З тобою живем,
Можна по праву
Зрівнять з букварем.


2. Азбуку вулиць
Розкривши для вас,
Місто уроки
Дає повсякчас.

3. Ось вона, азбука,-
Треба всю знать,-
Вдовж тротуару,
Глянь, знаки висять.

4. Азбуку міста
Завчи до ладу,
Щоб не потрапити
Раптом в біду.

5. Всім знайомим знак дорожній –
Він стоїть не просто так.
Будьте всі ви обережні,
Поважайте кожний знак.

6. Я спитаю вас про знак.
Намальований він так:
У трикутнику там діти
З усіх ніг біжать кудись – то.

Вчитель.
-         Діти! А чи знаєте ви, коли з’явилися правила дорожнього руху?
Ще 3 січня 1938р. ПетроІ видав наказ про правила дорожнього руху. Ці правила обмежували швидкість їзди, вказували місця, де можна і де не можна зупинятися кінним екіпажам. Було введено правосторонній рух і навіть номерні знаки. Машин тоді не було.
         Тільки 1891 р. вперше в Україні, а саме в Одесі, з’явився автомобіль. 
            1933 році було введено дорожні знаки і дорожню розмітку, в 1940р. були прийняті «Типові правила дорожнього руху».
             Правила дорожнього руху змінювалися, доповнювалися, удосконалювалися.
             Виходячи з вимог міжнародних правил, враховуючи передовий вітчизняний  досвіді, 1 січня 2002 р. були введені нові «Правила дорожнього руху України». Вони обов’язкові для всіх учасників руху: для водіїв, пішоходів і пасажирів.
Учні.
1. Скільки ж є тих доріг в Україні,
А вимоги до них усі єдині.
Всюди знаки розставлені вчасно,
І розмітка накреслена ясно.
Світлофор на дорозі вартує,
І невтомний інспектор чергує.


2. Барвіночку, ти – пішохід,
Ти йди завжди на перехід,
Повинен правила ти знать:
Коли іти, коли чекать.

3. Світлофор вітає вас.
Повторити ще не раз
Правила дорожні
Допоможе дітворі
Помічник і друг в житті.

Світлофор.
Підморгну червоним оком:
Стій! Не рухайся ! Чекай!
Не послухаєш – жорстоко
Ти заплатиш. Так і знай.
Жовтим гляну – ти постій.
Жовтий колір теж не твій.
Приготуйся, будь уважний,
Коли навіть ти відважний.
А зелений засвітився –
Це для тебе він горить.
Перехід тобі відкрився,
Можна йти і не спішить.

Учитель.
-         Чому світлофор називається світлофором?
         Це слово складається з двох частин «світло» і «фор». Перша частина зрозуміла всім, а «фор» походить від грецького слова «форос»,що означає « той, що несе», «носій». Значить, світлофор – це носій світла.
          Перший світлофор був встановлений 10 грудня 1868 року в Лондоні винахідник — Дж. П. Найт  .
         В Україні перший світлофор був встановлений у Харкові в 1936 році. На сьогодні в нашій країні  їх налічується майже чотири з половиною тисячі.
Барвінок.
А над вашою дорогою,
Де машин багато є,
Бачив я один трикутник.
Він про що знання дає?

Учні.
1. Багато є дорожніх знаків,
Та їх усі потрібно знать:
Які ці знаки? Як їх звуть?
Щоб шлях безпечний обирати,
Коли лежить до школи путь.
        
                   Показують Попереджувальні знаки.
2. Є попереджувальні знаки,
Вони завжди попереджають
І пішоходів, й водіїв,
Уважним бути вимагають,
Щоб лиха хтось не натворив .      
                   Показують Знаки пріоритету.
3. А ось іще один пакет,
Знаки ці – пріоритет.
Вони роз’яснення дають,
Хто першим з водіїв
Почне свій путь.
                   Показують Заборонні  знаки.
4. Є заборонні знаки теж,
За ними ти уважно стеж.
Наче очі в червонім обідку,
Видно вдень і серед ночі
Через строгість ось таку.

5. Що вони забороняють,
Те й позначено на них.
Серединку білу мають
І стосуються усіх.
                           Показують Наказові знаки.
6. Подивись! Он знаки нові.
Всі важливі – наказові.
Круглі знаки, голубі,
Всі наказують тобі.
                           Показують  Інформаційно – вказівні  знаки.
7. Запам’ятайте, ось вони –
Інформаційно – вказівні.
Дуже різні вони є,
Кожен каже про своє.
Всю інформацію дають
Водіям, як далі буть.
                           Показують Знаки сервісу.
8. Всі прямокутні та блакитні –
Це знаки сервісу привітні.
Про телефон, про відпочинок
Вони всі кажуть нам, Барвінок .

Танок «Веселий світлофорик»
Вчитель.
         Машини, машини … Цілий потік, на всю широку вулицю. А пішоходові потрібно перейти її. Де і як перейти вулицю?
Учні:
1. Як переходиш вулицю
На розі зупинись
І перш за все уважно
Вліво, а потім вправо подивись.

2. А якщо ти опинився
Посеред дороги,
То безпеки острівець-
Вчасна допомога!

3. Хоч машини будуть мчатись,
Нам нема чого боятись!
Дочекатись маєм змогу
І продовжити дорогу.

4. Зараз маємо нагоду
Перейти без переходу,
Ти спочатку зупинись
Та ліворуч подивись.

5. Як машини немає поруч-
Подивись тоді праворуч!
І дивись ліворуч знову,
Розумій дорожню мову!

Пісня « Виглянуло сонечко»
Виглянуло сонечко, сяє з висоти,
День прийдешній з радістю стрінем я і ти.
І дорога дальняя, мов струна дзвенить,
Треба всім дорожні нам правила учить. – 2 рази

Якщо хтось порушив їх,- треба зупинить,
Їм дорожні правила треба пояснить.
Сонечко виблискує, радо я іду
За собою братика в дитсадок веду. – 2рази

Світлофор підморгує, кольорами гра
І біжить веселая в школу дітвора
Зебра посміхається і мене зове
І в дорогу дальню впевнено веде.-2 рази


Барвінок.
Ви нам цікаво розказали.

Ромашка.
А як ви правила вивчали?

Вчитель.
Вже традицією стало
В нашій школі кожен рік –
Гру корисну ми проводили,
Щоб до правил учень звик.
Ось для гри, зібрались разом,
Завдання готуєм класом.
                   Гра із залом «Заборонено – дозволено».
І проспекти, і бульвари –
Всі шумні у наші дні,
Ти проходь по тротуару
Лиш по правій стороні!
 Пустувати тут, де люди,
За – бо -  ро – не – но!
Стань уважним пішоходом! –
Це дозволено.
Як заходиш до трамваю,
Краще уперед пройти,
Не крутись, це заважає.
Стій спокійно чи сиди.
Їхать «зайцем» - знають всі це –
За – ба – ро – не – но .
Якщо ти гуляєш десь там,
Бігаючи, не забудь:
Переходиш перехрестя -
Особливо пильним будь.
Йти, коли червоне світло,
За – ба – ро – не – но .
На зелене – навіть дітям
Йти доз – во – ле – но …

Гра «Червоне і зелене»
         Якщо вчитель показує червоний кружок, діти сидять тихо. Жовтий хлопають у долоні, коли зелений – тупають ногами.
Вчитель.
Діти, давайте зобразимо в уяві, що начебто ми йдемо автобусом. Дивіться уважно у віконечко. Вам будуть зустрічатися різні дорожні знаки. Ви уважно розгляньте їх і скажіть, що кожен з них означає.
         Учні називають дорожні знаки.
Загадки.
Від садочка до листочка,
Від криниці до криниці,
Від порогу до порога –
Всюди водить нас …(дорога)

Що за дивний перехід
На тварину схожий
Береже людей від бід,
Йде ним перехожий. (зебра)

Всім перехожим я моргаю,
Щоб пильно глянули на мене,
Очей же я аж троє маю:
Червоне, жовте і зелене. ( світлофор)

Не літає, не журчить,
Жук по вулиці біжить,
І горять в очах жука
Два блискучих вогника. ( автомобіль)

Багато є машин спецслужби.
Маєш жити з ними в дружбі.
Всі помічники твої,
Й найсуворіша - …(ДАІ)

Двоє ніг у швидкого коня,
Має він одне око і роги.
Я катаюсь на ньому щодня,
Хоч і добре натомлюю ноги. ( велосипед)

Ми яскраві і веселі,
Прикрашаєм міста  й села,
Де підойм доріг чи злом,
Стоїмо ми за селом.
Гратись в нас немає часу,
Несемо ми не красу.
Ми життя людське рятуємо.
Хоч про те й не репетуємо.
Знати нас повинен кожен.
Зневажати нас не можна (дорожні знаки)

Чи може  бути в дощика
Чотири колеса?
Скажіть як називається
Такі от чудеса ? (поливальна машина)

Маленькі будиночки
По місту біжать
Хлопчики й дівчатка
В будиночках сидять. ( автобус)

Гра «Кращій водій».
Площа «Кращій математик»
1. У хлопчика є 75 копійок. Скільки разів він може проїхати в тролейбусі, якщо за один проїзд треба заплатити 25 коп.?(3).
Скільки грошей йому треба на 10 поїздок? (2гр.50 коп.)

2. П’ять товаришів зайшли в автобус. Скільки грошей їм треба заплатити за проїзд? Білет коштує 1 гр. ( 5гр.)

3. На екскурсію по місту поїхали учні двох класів. У 1 – му класі 17 учнів, а в 2- му на 5 учнів більше. Скільки всього учнів поїхало на екскурсію? (39)
Вчитель.
Щоб здоровим завжди бути,
Треба добре те збагнути,
Що дорога, безперечно,
Дуже й дуже небезпечна.
Та як правила ти знаєш
І що дня їх пам’ятаєш ,
То звичайно, що тоді
Де й узятися біді?
         І наколи не поспішайте . Знаєте, скільки часу необхідно постояти , щоб перейти дорогу чекаючи коли проїде автомобіль. Зовсім мало: 25 – 30 секунд! А якими страшними можуть виявитися вони.

Учень.
1. Неуважний пішохід
Не помітив перехід.
Він мерщій через дорогу –
І пошкодив собі ногу.
Швидко їхало авто,
Зачепило за пальто,
Потягло його щосили,
Й пішохід враз втратив сили,
Впав невдаха під колеса,
Вмить змінилася адреса.
Не потрапив він до школи,
А відвезли на уколи.
Ногу в гіпс йому взяли,
На розтяжку підтягли,
І лежить тепер невдаха
У палаті, аха й аха.
Хто ж у тому, діти, винен,
Що він ледве не загинув?
Вчитель.
-         Хто ж винен, що пішохід ледве не загинув?
Вірно, діти. Тож запам’ятайте:
Учні:
1. Перш ніж перейти вулицю, подивись на ліво. Якщо проїзна частина вулиці вільна – йди.

2. Пішоходи ходять тільки по тротуару. Йти по тротуару потрібно, додержуючи правої сторони.
        
3.За селом треба ходити по обочині на зустріч автомобілям, щоб вчасно побачити їх і звільнити дорогу.

4. Перехрестя – небезпечне місце для пішоходів. Переходити перехрестя треба тільки по пішохідних переходах.

5. Щоб перейти вулицю, треба знайти місце переходу.
Цей знак показує, що тут пішохідний перехід.

6. Переходячи вулицю в містах, стежте за сигналами світлофора.    «Стій!Зупинись!» - червоний сигнал. 
«Увага! Приготуйся!» - жовтий сигнал.
«Шлях вільний,Ідіть!» - це команда зеленого світлофора.

7. Цей знак вказівний. 
Він показує: тут велосипедна доріжка.

8. Пам’ятайте, що на велосипедах по вулицях дозволяється їздити тільки тим, кому виповнилося 14 років.

9. Велосипедистам забороняється випускати кермо з рук, а також чіплятися за машини , що рухаються.

10. Ніколи не перебігайте вулицю перед транспортом, що рухається поблизу вас.

11.  Не грайте в сніжки , футбол на тротуарах і проїзній частині вулиці, дорогах. Це дуже небезпечно.

         12. Не катайтеся на санчатах, лижах, ковзанах по вулицях і дорогах. Для ігор відводяться спеціальні місця на подвір’ях.

Разом: Виконуйте правила дорожнього руху.
Вчитель. Діти, як би водії були уважні до пішоходів, а пішоходи до водіїв, і у важку хвилину допомагали один одному, то між ними панувала б дружба. Всім було б добре.
На музику пісні «Улыбка» пісня «Дорожня азбука»
1.Про дорогу пісню склали ми,
Бо дорожня азбука для нас важлива,
Правила дорожні вчіть усі,
І тоді гуляйте з друзями сміливо.
Приспів:
І тоді, напевно, ти досягнеш своєї мети,
Поважать закон дороги, треба, друзі,
Пішоходи, водії і інспектори ДАІ,
Треба жити всім у доброму союзі.

2. З світлофором будем ми дружить,
Він поможе нам безпечний шлях обрати.
Щоб не турбувались вчителі,
Щоб спокійні були наші мама з татом.

Барвінок. Ой чудові в вас дівчатка!

Ромашка.  Гарні хлопці, як один!
                  Ми з барвінком також хочем
                  Записатись в ваш загін.

Барвінок.   Червоним, жовтим і зеленим
                  Нехай нам світлофор всміхнеться!

Ромашка.    Хай привітає нас інспектор
                   І радісно хай пісня ллється!
            
На вулицях будьте уважними, діти,
Знання і обачність не зайві і тут.
По правилах руху намагайтеся жити,
І смуток й нещастя вас всіх обминуть.

Вчитель. На цьому наш виховний захід закінчено. А ви сподіваюсь, запам’ятали, як треба себе вести на вулиці, щоб не потрапити до неприємностей.


Дніпропетровщина – край, де ти живеш
Мета: Розширити і поглибити знання учнів про край, де вони живуть. Формувати           уявлення дітей про Дніпропетровську область – як складову частину України. Розвивати у дітей відчуття любові до рідної землі і вдячності за все те, що дає кожному рідний край. Виховувати почуття гордості за свою Батьківщину.

Обладнання: ілюстративний матеріал «Видатні люди Дніпропетровщини », відеоролики « Неповторна Дніпропетровщина», « Першотравенськ»,  герб  Дніпропетровської області, ілюстрації  Дніпропетровської області  ,  виставка книг .

                                                       Хід уроку
І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.
Вчитель
- Сьогодні, діти, ми розпочнемо наш урок з вірша який ви повинні доповнити. Згодні?
Красивий, щедрий рідний край.
І мова наша солов’їна .
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься… 
                                                (Україна)
-         Що таке Україна?
                                      (Наша держава)
-         Як ще по іншому ми її називаємо?
      (Батьківщина, Вітчизна, рідний край, держава, країна)
Батьківщина – це земля, на якій ви народилися, де народилися і ваш дід, і ваш батько, і всі ми, де поховані наші предки. Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем.

-        Хто знає вірші про Батьківщину?
1.Моя Батьківщина – це хата й калина,
Що виросла біля вікна.
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі – одна!

2.Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що спустила гілля.
І річка красива від нас недалечко…
Уся наша рідна земля.

3.Моя Батьківщина – це предків багато,
Що землю свою берегли.
Стояли за неї до смерті, завзято,
А ворогу не віддали.

4.Моя Батьківщина – це будні і свято,
І неба безмежного мир.
Щасливе дитинство, це – мама і тато,
Це радість, це ласка і мир !

Пісня « На нашій Україні»
На нашій Україні і небо голубіше,
На нашій Україні і сонце на тепло,
На нашій Україні дівчата наймиліші,
На нашій Україні і пісня на добро.

Приспів:
У саду калина, на ставку верба,
Пісня журавлина - радість і журба,
Сонячна долина, стежка в споришах,
І співа пташина, як моя душа!
І співа пташина, як моя душа!

На нашій Україні і зорі найрясніші
І хата біла-біла, неначе у вінку.
На нашій Україні молитва найсвятіша
І пісня солов'їна в вишневому садку.
Приспів. (2)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1.Оголошення теми і мети уроку.
- Крім великої Батьківщини, яку ми звемо Україною, у кожного з нас є ще своя маленька Батьківщина –Дніпропетровщина.

         2. Розповідь вчителя
- Погляньте на карту України.
                            (Робота з картою)
-         Що ви побачили на ній?
  Вона поділена на маленькі частини різного кольору. Це області. Їх 24  і Автономна Республіка Крим. Назва області походить від назви великого міста, навколо якого вона знаходиться. Наприклад, земля біля м. Черкас називається Черкащиною або Черкаською областю, землі біля Одеси – Одещиною або Одеською областю).
-        А як буде називатися земля біля м. Дніпропетровська ?
(Дніпропетровщина або Дніпропетровська область)
-        А біля якого великого міста розміщене наше місто?
   (Біля Дніпропетровська)
-        То в якій області ми живемо?
   (В Дніпропетровській)
-        А як інакше назвати Дніпропетровську область?
   (Дніпропетровщина)
Дніпропетровська область – це частина нашої великої країни – України. Обласний центр місто Дніпропетровськ – великий промисловий, науковий і культурний центр України. Це місто має дуже цікаву історію.
Тече Дніпро по Україні
Поміж Чернігівських лісів…
Ось Оболонь уже в долині,
І Київ у святій красі.

Позаду Канів і Черкаси,
Ген – ген синіють в далині.
Дніпропетровськ з’явився красень,
В воді блищать його вогні.
Місто засновано у 1776 році і названо Катеринославом на честь російської імператриці ІІ. Збудовано воно на обох берегах Дніпра. Розвиток міста пов'язаний із діяльністю багатьох видатних людей .
У 1926 році місто назвали Дніпропетровськом на честь видатної людини, нашого земляка – Григорія Івановича Петровського, який працював робітником на заводах цього міста.
Дніпропетровську область було утворено 80 років тому,  27 лютого 1932 року. Сусіди Дніпропетровської області є з Донецька, Запорізька , Херсонська, Миколаївська, Кіровоградська,  Полтавська та Харківська області  України.
Область поділяється на 22 адміністративні райони. Вона включає 20 міст, 46 селищ міського типу, 1438 сільських населених пунктів.
Відеоролик « Неповторна Дніпропетровщина»
Дніпропетровська область  дало світу багатьох видатних людей, чиє життя належить світовій цивілізації. Це – перший  Президент незалежної України Леонід Кучма, учений-історик Дмитро Яворницький, письменник Олесь Гончар, поет Михайло Свєтлов, конструктори космічної техніки Михайло Янгель, Володимир Уткін, співак Йосип Кобзон, балерина Анна Дорош.
- Давайте поглянемо на карту  Дніпропетровської області які міста на ній показані ?
   (Вільногірськ, Дніпропетровськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Новомосковськ, Орджонікідзе, Павлоград, Синельникове, Тернівка , Першотравенськ )
- А як називається наше місто, у якому ми з вами живемо?
   (Першотравенськ)
- То в якій області воно розміщене?
- Діти ви любите своє місто?
- А чому ви його любите, за що?

Міст багато на рідній Вкраїні,
Та для кожного краще своє,
Лиш до нього душа моя лине,
Лиш воно в моїм серці живе.

         Першотравенськ - рідне місто!
Місто славних шахтарів.
Ти зелений, тихий, чистий,
- Край сумлінних трударів!

Ти - зоря Донбасу світа,
і про тебе знають скрізь.
Зустрічаєш всіх привітно,
Чорним золотом блистиш.

Чесні, добрі, гідні люди
На щасливій цій землі:
Вони дуже тебе люблять,
Ти в серцях їх назавжди!
  
- Кожна людина любить те місце, де народилась і виросла, бо це батьківський край, він найрідніший, найдорожчий за все на світі і тому зветься – батьківщина. Так само, як мама і тато для кожного з вас найрідніші, так і батьківщина, рідний край, наша Україна – найдорожча і наймиліша, тому, що тут ми з’явились на світ. А у кожної людини є свій рідний куточок у великій державі.
Відеоролик « Першотравенськ»
 Ось такі рідні куточки і складаються у велику Україну ! Це і є наша рідна Батьківщина.
         Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем. То ж завдання ваше – добре вчитися, щоб іти у світ розумними, мудрими, роботящими. Щоб своїми знаннями і працею в майбутньому приносити користь Україні, жити, творити, працювати,  а коли потрібно захищати.
Пісня «Не давайте суму жити»
Сонечко на дворі знову сяє,
Промені дарує золоті,
Наче квіти, діти підростають
І летять, мов птахи, у світи.

Приспів:
Не давайте суму жити,   |
Посміхайтесь повсякчас! |
Наші діти, наші діти    |
Будуть жити краще нас!  | (2)

Посміхнися недругу своєму
І пробач йому образи всі,
Буде радість в тебе і у мене
І добро залишиться в душі.

Приспів. (2)



На цьому  наш урок закінчено. Якщо сьогоднішня тема вас зацікавила то пропоную вашій увазі познайомитися з виставкою книг. Ці цікаві та корисні книги розкажуть більш детальніше про чудовий Дніпропетровський край, його історію та людей, які зробили свій внесок у його розвиток.

По Вкраїні з краю в край ходить Святий Миколай


Учитель: В перший місяць зими, коли крига сковує ріки, а снігова хуртовина насипає великі кучугури снігу, всі люди, а особливо діти, чекають довгожданого свята. Що це за свято, хто скаже?
         Діти: Миколая!
Учитель. Чи знаєте ви, хто такий Святий Миколай? І чому свято Миколая - найулюбленіше з усіх свят? І хто ж насправді цей Святий отець? Він – вигадка, казка таємниця чи дійсність?
Відеоролик «Святий Миколай»

Дійові особи:
·        Ведучий.
·        Діти.
·        Св. Миколай
·        Два чортики
·        Три янголи
·        Тарасик
·        Миколка
·        Ябеда
Дія перша
Ведучий: Іде Св. Миколай полями й лугами, а за ним поспішають янголики, що несуть дарунки для добрих та чемних дітей. Ходить св. Чудотворець по всіх-усюдах, минає хати, загороди, міста й села, благословляє і потішає бідних і нужденних.

Пісня «Ішов Миколай лужком, бережком»

Учні:                                                          
Хуртовина виє,плаче,
Ліс закидала сніжком(дзвонить)
Що там? Сани…Коні скачуть…
Хтось на санях із мішком.

Що за пан там?Хто побачить?
Хто махає із саней?
То святий Миколай скаче,
Покровитель всіх дітей.

Хто він?Що він?
Звідки взявся?
Дітям радість він приніс,
Роздає дарунки щиро,
Цілу купу їх привіз.

Усім чемних, не сварливих,
І слухняних, і дбайливих.
Тих, що старших поважають,
Малюків не ображають.

Хто до діла тягне руки,
Хто охочий до науки –
Всіх дарунком привітає,
Радо всіх благословляє.

А ледачим, неслухняним,
Хто робив комусь погане –
Тільки різочку – і все -
Він сьогодні принесе.

Святий Миколай: Вітаю вас, діточки! Мені розказали мої янголи, що всі ви розумні і чемні були: у школі вчились, батькам допомагали і рідною мовою скрізь розмовляли. Хоч часом на зле вас чорти підмовляли ,та ви їх молитвою повідганяли і чемно зустріли мене цього року. Ви діти чудові, чудові нівроку. Тож пильно учіться, до школи ходіть, свою Україну шануйте й любіть. Любіть її вірно, свою Україну, — і я вас ніколи й ніде не покину. Ану, йдіть до мене, мої янголи — а що там ви дітям у дар принесли?
Зявляються два янголи. Один несе тоненьку книжечку, а другий – товстелезну.

1-й янгол :Ох,я втомився. Ця книжка така товста, що крила відпадають.
2-й янгол: Так, деякі діти до останнього дня посилали святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пишуть , що чемні, але чи це справді так? (Звертається до дітей). Ми ходимо поміж вами й перевіряємо , чи ви справді були чемні. І все записуємо до книжки.
1-й янгол: В одній книжці – добрі діла (показує тоненьку книжку). А в отій – гріхи, грішки  й усякі збитки.
2-й янгол: То це я гріхи ношу? Недарма ж моя ноша така тяжка , що я вже двічі з неба впав. Але тут щось не так: не може бути,щоб наші українські діти були такі нечемні. Дивись , скільки у нас добрих дітей – ось вони сидять (показує на зал), а нечемних  зовсім мало. Та й тих ми ще перевіримо й,може, викреслимо з поганої книги.
1-й янгол: Добре вже, добре, ходімо ж кінчати свою роботу.(Виходять)

 Зявляються два чортики.

1-й чортик:Ой,як тут холодно! (Цокотить зубами).Я змерз,як чорт.
2-й чортик:Так, у нашій прекрасній батьківщині,Пеклі,дуже тепло.
1-й чортик:Еге ж , часом аж гаряче. Я радий часом вирватися з пекла й поблукають по світу.

Танок чортиків.

2-й чортик: Не забувай, що ми сюди послані у важливій справі. Наш голова Пекельного союзу дав наказ наловити якнайбільше грішників.
1-й чортик: А як не наловимо, то пан Сатана нас самих на гарячу сковороду посадить. Або вижене з роботи й не дасть нам нашої улюбленої їжі – гарячої смоли.
2-й чортик:Ой, не згадуй! Тут ніде її нема, я вже зголоднів. Попросив одного разу смоли в Івасика, а він сказав, що такого тут ніхто  не їсть. Він дав мені шматок жуйки, і я нею ледве не подавився. І як діти таке паскудство їдять?
1-й чортик:Тихо,тихо , ось діти йдуть. Може , серед них є нечемні? На кожного нечемного ми приготуємо різку в подарунок.

Виходять діти.

Івась: Миколко, сьогодні до нас святий Миколай прийде!
Миколко: Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
Івась : А ти був чемний?
Миколка: Так!А ти ?

В цей час із-за сцени підкрадаються чортики і стають за спинами хлопчиків.

Івась : Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім – побачимо .

Чортики підстрибують з радощів.

Миколка: А я намагаюсь увесь час бути добрим. Мене назвали Миколкою на честь святого Миколая ,тому я мушу бути завжди чемним.

1-й чортик (підштовхує Іванка): Скажи йому щось нечемне!
Івасик : Тільки дурень може бути вічно чемним!
Миколка : Що ти кажеш? То виходить – я дурень?
2-й чортик (підштовхує Іванка): Покажи йому язика!

Івасик показує язика. 2-й чортик підкрадається до Миколки.

2-й чортик: Бачиш, який він! Чого ж стоїш? Бий його!
Миколка: О ні, миз ним друзі, битися не можна, та ще в такий гарний день.
1-й чортик ( звертається до залу):
 А ну, котрих я маю брати?
Дивись, як заступились батько й мати -
Цілують і пестять, по голівці гладять.
А виросте яке? Батькам на радість,
А чи мені на втіху?
Не скажете колись: « О лихо, лихо!
Зросло дитя – іде поділась щирість?
Ні слова доброго, ні в домі миру?»

Миколка: А це хто? Ти часом не Чортик? Моя бабуся казала, що чорти бояться хресного знамення. Ось я тебе перехрещу!

Чортики: Ой, не роби цього! Ой-ой-ой!!!

Втікають. Входить Святий Миколай, звертається до Івасика:

Святий Миколай:
Ти, дитинко моя мила,
Маєш тут, що заслужила, -
Я до тебе загостив
І дарунок тут лишив.
Що не слухала ти тата,
Ані мами, ані брата,
Тому різку, як той кай,
Дає святий Миколай.

Святий Миколай: ( до чемної дитини)
Мамусиній господині,
Що порядок любить все,
Даруночки несу нині,
Бо дитина на них жде.
Ой голубко моя крале,
Слухай маму все свою –
То не тільки книжку й лялю,
А й цукерок принесу.

Пісня « Святий Миколай»

Дія друга
З кутка вилізає Ябеда

Ябеда:
Привіт! На Ябеду чекали?
Це ж ви мені аплодували?
Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)
І Миколаю доповім. ( Дістає список)
Хто дівчат хапав за коси,
Стукав хто кого по носі,
Хто в час класної години
Їв під партою насіння…
Треба кращими ставати,
Годі вам байдикувати.
( Трясе списком)
Кожному отут готове
Справедливе чесне слово.
Хто на стіл компот розлив,
Шибку сніжкою розбив
На  уроках замість вправ
На стільці тихенько спав.

Другий янгол:
Досить, не треба продовжувати. Святий Миколай, він сам розбереться, хто що зробив.

Третій янгол: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.
Ябеда: ( з кутка) : Усі дарунки – тільки мені, а більше нікому. Вони ( вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім.

Перший янгол: ( дітям) : Ви що, розгубилися?
Другий янгол: Перелякалися?
Третій янгол: та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.
Перший янгол: Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше.
Другий янгол: щоразу він говорить нам: « Навіть у найгіршого неслуха..»
Святий Миколай: « …. Завжди є щось гарне. Треба тільки уважно придивитись».
Третій янгол:
 Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.
Перший янгол:
Ці дітки хороші, напевно це знаємо!
Ябеда:
Вибачайте за втручання!
Вже стомився від чекання.
Розповім Вам, Миколаю,
Що про кожного з них знаю.

Святий Миколай:
Хто такий? Не розумію?
Ябеда:
Фактами тут володію. ( Показує список)
Чемних тут нема – біда,
Тільки я ось – Ябеда.

Святий Миколай:
Хто ж назвав тебе так?
Ябеда:
Діти.
Другий янгол:
Правди, друже, ніде діти.
Святий Миколай:
Бути ябедою – гріх.
Третій янгол:
Жде за це дарунка! Сміх!

Ябеда: (реве)
Що ж тепер мені робити?
Як дарунок заробити?

Святий Миколай:
Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок – проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі. Та й ви, діточки, якщо маєте якість негарні вчинки, моліться разом із нею.
Ябеда (проходить уперед): Господи, в ім’я Ісуса, пробач мені, що я ябедничала. Тепер я буду чемною, доброю, слухняною. Амінь. ( Звертається до дітей) І ви, діти, пробачте мені.
Перший янгол: ( бере список Ябеди, розгортає – там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали. Бог пробачив.
Другий янгол: Святий Миколаю, вони всі заслуговують на дарунки.
Святий Миколай:
Дуже радий я, малята,
Свято з вами зустрічати.
Тож співайте і танцюйте,
Веселіться, не нудьгуйте.
Пісня «Нічка-чарівничка»
Танок «Чарівний капелюшок»

Святий Миколай:
Погуляли ми чудово,
Але нам рушати час.

Перший янгол:
Та за рік  обов’язково.
Завітаємо до вас.

Другий янгол:
Ви ж дивіться, будьте гарні,
Не грішіть і не пустуйте.

Третій янгол:
Щоб слова не стали марні,
За своїм життям слідкуйте.

Перший янгол:
Прощавайте, любі діти.
 Другий янгол:
Музику мерщій заграйте.
Третій янгол:
І щоб смуток загасити…

Усі:
…З нами пісню заспівайте.
Пісня «Ой, хто, хто Миколая любить?»

Мета. Виховувати любов і повагу до рідної школи, навчання, вчителів та рідних.
     Збагачувати духовність учнів, виховувати естетичний смак, розкривати артистичні здібності, пробуджувати прагнення до знань, почуття задоволення від виконаної роботи, цінувати уміння , знання свої та своїх друзів.

 Прощавай, школо початкова!
Хід свята
Учитель. Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве   сонце,   співають   пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.
         Час   летить   невблаганно   і змінює   все,   що   нас   оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі.
         Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство   наших   дітей.   Однак сьогоднішній       день       проводить невидиму   межу   між   дитинством   і   юністю.
         Тож дозвольте запросити до класу тих, кому присвячується це свято — наших     випускників, учнів 4-го класу. Вітаємо їх.
                            (Під музику діти заходять до класу).
        
 1-й учень.
                            День сьогодні такий незвичайний,
                            Сонце встало, умите в росі,
                            Скликав в школу нас дзвоник останній,
                            І зібрались на свято усі.
 2-й учень.
                            Промчала весна, четверта весна,
                            Остання весна в класі цьому,
                            Цю світлу весну і дружбу міцну
                            Ми не забудем ніколи.
3-й учень.
                            Над квітковим подвір'ям
                            Голубіє вись.
                            На веселе це свято
                            Ми сьогодні зійшлись.
4-й учень.
                            У нашій школі сьогодні свято,
                            Весела пісня щиро лине.
                            Прийшло на зустріч нас так багато,
                            Сьогодні ми усі — одна родина.


(Діти співають на мелодію пісні «Хай завжди буде сонце»).
                            Життя іде, зміни несе,
                            Мріяв я більше знати.
                            В школу прийти, друга знайти,
                            Глянь — це ось я, а це — ти.
Приспів:
                            Хай завжди буде сонце,
                            Хай завжди буде небо,
                            Хай завжди буде мама,
                            Хай завжди буду я!
                            Хай завжди буде дружба,
                            Хай завжди буде радість,
                            Хай завжди буде мама,
                            Хай завжди буду я!

                            Люди завжди, як без води,
                            Жити не можуть без дружби.
                            Всі ми тепер — дружна сім'я!
                            Ось тобі ручка моя!
Приспів.

Учитель. Ось так утворилась чотири роки тому наша шкільна сім'я. А з чого все почалося?.. Пригадаймо 2010 рік.
1-й учень.
                            Ось перше вересня,
                            Скликає дзвоник нас.
                            Цей день ми не забудемо ніколи!
                            Як рано восени в свій перший клас
                            Веселим ранком ми прийшли до школи.

2-й учень.
                            Ми почули той дзвінок веселий,
                            Що продзвенів нам перший раз,
                            Коли ввійшли ми з квітами у школу,
                            У свій найкращий перший клас!

Пісня «Перший дзвоник»
1.     Рано-ранесенько встану, як ніколи.
Зайчики сонячні сяють у вікні.
                   Так мені весело, бо іду до школи
                   І співаю радісні пісні.
Приспів:
                   Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає,
                   Переливи, переливи золоті.
                   Я сьогодні, я сьогодні починаю
                   Першу стежку у житті.

2.     Травами, росами вкрилися доріжки,
Ляльку й ведмедика дома залишу.
                   Стануть слухняними зошити і книжки,
                   Перше слово "мама" напишу.
Приспів

3.     Вчительку лагідно я візьму за руку,
Мама хвилюється, я їй посміхнусь.
Підемо разом ми у світи науки.
Разом я нічого не боюсь.

Приспів

                            Багато пригадується зараз
1-й учень.
                            Ми добре все пам'ятаємо,
                            Вам про все розповідаємо.
2-й учень.
                            В школу ми малюками прийшли,
                            І було з нами скільки мороки!
                            Та тепер ми уже підросли —
                            Бо провчились чотири роки!
3-й учень.
                            Нічогісінько не вміли,
                            Як прийшли у перший клас!
                            До уроку! До уроку!
                            Чуєш, дзвоник кличе нас!
4-й учень.
                            Хоч і дуже старався наш клас,
                            Не відразу з'явились п'ятірки.
                            А як щось не виходило в нас,
                            Ми над зошитами плакали гірко.

Учитель.
         — А тепер послухайте жартливу пісеньку. (На мотив  відомої  пісні  у   виконанні А.   Пугачової, співають діти).
                            Першокласник XXI сторіччя
                            Задають все більше нам
                            Вчителі уроків.
                            Я зібрав комп'ютер сам,
                            А мені ж сім років!
                            Ще довести задали
                            Власну теорему.
                            Ой, коли ж писать, коли
                            Твір на вільну тему?
                            Що ж мені робити,  (Тричі)
                            Ой-ой-ой?!
                            Вчусь я витрачати час
                            Дуже ефективно:
                            В три гуртки я записавсь,
                            В секцію спортивну.
                            А щоночі уві сні
                            Вчу японську мову.
                            Як хотілось би мені
                            В дитсадочок знову!
                            Як же далі жити,    (Тричі)
                            Ой-ой-ой?!
5-й учень.
                            Ой, нема де правди діти,
                            Було всяке серед нас.
                            Той у школі звик шуміти,
                            Той урок не хотів вчити,
                            Той запізнювався в клас.
                            Та такого не було,
                            Щоб робив хтось щось на зло.
 6-й учень.
                            Ой, мороки було з нами
                            Вчительці багато,
                            Як по 100 слів за хвилину
                            Вчились ми читати!
7-й учень.
                            До успіхів було далеко,
                            Нам заважали балачки.
                            І виявилось — ой нелегко
                            Писати палички й гачки!
8-й учень.
                           
                            Так поступово ми звикали
                            Тримати ручки й олівці.
                            Вже нас контрольні не лякали,
                            Ми часто чули: «Молодці!».
 9-й учень.
                            Уроки всі свої учили
                            З вчителем, і вдома,
                            А часом вчили на перервах —
                            Усім ця річ відома.
                            Мову і читання,
                            Співи й малювання —
                            Всі уроки ми любили
                            І щоденно вчили, вчили....

10-й учень.
                            Спасибі Вам, дорога вчителько,
                            За добру науку,
                            За паличку першу і першу букву,
                            За перше слово і першу казку,
                            За Вашу тривогу й Вашу ласку,
                            Ми пам'ятатимемо довгі роки

Танок  «Вчителька»

         Учитель. Сьогодні на нашому святі присутні: директор школи, за­вуч з навчально-виховної роботи, завуч з виховної  роботи, які завжди надавали допомогу . Ми дуже вдячні за вашу невтомну працю і допомогу.

                   Свої надсилаємо вам привітання
                   Найкращі прийміть від нас побажання.
                   У святковий, веселий і радісний час
                   Звертаємо нашу увагу до вас!

                   Спасибі керівництву школи
                   За те, що школа — дім наш рідний.
                   Не підведем її ніколи,
                   Її ми слави будем гідні.

                   Директор у школі — фігура центральна,
                   Як кажуть в народі,— всьому голова!
                   Директор на місці,— то й школа у шані,
                   І як він скерує — так підуть діла.

                   Ви нам для навчання умови створили,
                   Ремонт капітальний у школі зробили.   
                   Завжди ви звертали велику увагу
                   На наші екскурсії, свята й розваги.

                   А у директора є дві руки,
                   Так завучів в народі називають.
                   Робота в них зовсім нелегка,
                   І всі про це у нашій школі знають.

                   Завучам вклоняємось,
                   Вами ми пишаємось.
                   Ви, наче перлинки,
                   Для кожної дитинки.
                   За те, що були Ви уважні до нас,
                   Вам квіти дарує сьогодні наш клас.

                    Щоб ви ніколи не хворіли,
                   Щиро роботу свою ви любили,
                   Мали дачу, ще й квартиру,
                   Щоб в достатку й мирі жили.


                   Щоб мали грошей ви багато,
                   Щодня щоб їли шоколад.
                   І щоб на вас із неба падав
                   Любові й щастя зорепад.

         Нехай чебрецем квітнуть ваші літа,
         Вам щастя належить по праву,
         Хай посмішка ніжить дитячі вуста,
         А праця приносить вам славу.
                   Мудрі й повчальні Ваші уроки.

                   Пісня

Учитель. Діти, вітати вас прийшли наймолодші учні нашої школи — першокласники.
(Першокласники заходять під мелодію пісні «Вчать в школі»).
 1-й учень.
                            Мов чарівні дзвіночки,
                            Наші ніжні голосочки
                            Прозвучать в святковий час
                            З побажаннями до вас.
 2-й учень.
                            Ми прийшли вас привітати
                            З цим щасливим світлим днем.
                            Хочем вам пообіцяти:
                            Ми на зміну вам ідем.
3-й учень.
                            Ми вам успіхів бажаєм,
                            І здоров'я, і добра!
                            Естафету ми приймаєм.
                            Змінити вас прийшла пора!
 4-й учень.
                            Ви всі таки швиденькі,
                            І розумні, і меткі.
                            А були ж, як ми, маленькі,
                            А он виросли які!
 5-й учень.
                            І платтячка, барвисті квіти,
                            І оченята золоті.
                            Хай щастить вам, любі друзі,
                            І у навчанні, і в житті.

                                      Єралаш
                            Дівчата і хлоп'ята,
                            А також мами з татами!
                            Веселії історії
                            Ми раді розказати вам.
                            Нам дуже-дуже хочеться
                            Підняти настрій ваш.
                            Отож смішні історії:
                            Дивіться «Єралаш».

                            Молитва школяра
                            Молився хлопчик Богу,
                            Просив про допомогу:
                            —  О Боженьку, не погуби!
                            Молю, благаю, так зроби,
                            Щоб Наполеон із Данії
                            Потрапив до Іспанії!
                            У Біле море щоб Дніпро
                            Впадав, молю, не в Чорне!
                            Бо на контрольній саме так
                            Я написав учора...

                            Все не так просто.
                            -  Руслано, будемо дружити?
                            Буду твій портфель носити,
                            І додому проводжати,
                            І від хлопців захищати!
                            - Добре, згода.
                            -  То на здачу
                            Дай, перепишу задачу!

                                      *  * *
                            Просив дружків своїх Семен:
   Знаннями, хлопці, поділіться!
Не знаю, скільки треба «єн»
Писать в іменнику «рушниця»?
   Ех ти! — срамив його Миколка,
— Порожня в тебе голова!
                            Одне — якщо це одностволка,
                            А як двостволка — значить два.

                                      *  * *
                            Вчитель бережно розправив
                            Зошита у Вови...
   Чом ти знову не поставив
Знаки розділові?
   Ставив, — глянув той сміливо,
— Як ви зошит брали.
                            То вони, тоді, можливо,
                            Десь повипадали?
Пісня

Учитель. На нашому святі присутні мами, тата, бабусі й дідусі, які були вірними помічниками і вчителів, і своїх дітей. Допомагали розв'язувати зада­чі, приклади, складати твори, перека­зи.
Учні.
                            На світі добрих слів живе
                                                        чимало,
                            Та всіх добріше і ніжніш одне —
                            Із двох складів простеньке
                            слово «мама»,
                            Й немає слів рідніших, ніж оце!

                            О, мамочко! Любити так,
                                               як любиш ти,
                            Ніхто не вміє на землі.
                            Тому ми всі, дітей-гурток,
                            Сплітаємо тобі вінок.
                            З найкращих квітів навесні.
                            Тому при гомоні пісень
                            Святкуємо твій, мамо, день.

Учитель. Діти, любіть свою матір, пам'ятайте про те, що своє життя вона віддає вам, дітям. Найдорож­че слово у світі — мама! Де б ви не були, що б ви не робили, вона на­завжди освітить ваш шлях ніжним серцем, яке піддала вам.

Звучить пісня «Донечка»
                            1. Сонечко, сонечко золотом сія,
                            Дощиком, дощиком умивається.
                            Я твоя донечка, і до тебе я
                            Лагідно-лагідно посміхаюся. 
       
                            2. Зірочка, зірочка сяє голуба,
                            Сріблом небаченим розсипається
                            Я твоя донечка, і до тебе я
                            Лагідно-лагідно посміхаюся.
     
4.     Пісеньку, пісеньку, пісеньку свою
Подарувати тобі намагаюся.
Рідна матусенько, я тебе люблю
І до тебе лагідно пригортаюся.
      
Учитель. Увага! Починаємо най­урочистішу частину нашого свята. Ми нагороджуємо медалями на­ших мам за добросовісну допомо­гу, щиру підтримку, неабияку силу волі за відчайдушне терпіння . І присвоюємо їм звання « Феї мудрості й турботи».
         (Діти вручають мамам медалі.)

Учитель. Згадаємо й про батька. Батько, тато, татусь — голова  сім'ї, сила й гордість. Сильні та надійні руки тата все вміють, усе можуть. Носять на руках своїх маленьких синів і донечок, підставляють свої сильні плечі, коли в нас біда. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози.
         Його усмішка, уважність, сприт­ність, наполегливість, авторитет необхідні для кожної щасливої сім'ї. Дорогі діти, шануйте батька свого та матір свою, щоб було вам добре, і щоб довго пожили ви на землі. Намагайтеся бути чемними, любіть батьків, турбуйтесь про них, не за­вдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими й розлетитесь з тепло­го батьківського гнізда по всьому світу, пам'ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекатимуть ваших листів.
                                      Як мені вас не любити,
                                      Рідний батьку й нене.
                                      Та ви ж мене зростили
                                      І дбали про мене.
                                      Та ви ж мене вигодували
                                      Щирими руками.
                                      Дай же, Боже, щоб я виріс,
                                      В школі гарно вчився,
                                      Щоб я батькові та неньці
                                      Добре відплатився.

Звучить пісня «Василечки».
                            1. Василечки, василечки розцвітають край вікна.                                         Василечки, василечки синьоокі, як весна.
                            Василечки, василечки ніжно листям тріпотять.
                            Тупу-тупу по стежині мої ніжки тупотять,
                            Тупу-тупу по стежині ніжки тупотять.
                   
Приспів:
                            В мене сині оченята,
                            Сині-сині, як у тата.
                            Я на усмішку багата,
                            І дарую вам тепло.
                            В мене сині оченята,
                            Сині-сині, як у тата.
                            Буде пісенька лунати
                            Гарним людям на добро.

                            2.Василечки, василечки, сині квіти запашні.
                            Соловей колише квітку і підспівує мені.
                            Закує в гаю чозуля, накує мені сто літ.
                            По стежині я крокую, і радіє цілий світ,
                            По стежині я крокую, і радіє світ.
Приспів

Учитель. Дорогі татусі! Сьогодні ми хочемо нагородити вас за все, що ви зробили для нас, почесни­ми медалями «Король витримки й терпіння».
         (Діти вручають татам медалі.)
Учитель. Дякуючи сьогодні сво­їм батькам, не можна не згадати й наших бабусь та дідусів. Адже на їх плечі, крім усіх домашніх турбот, ви­падає і виховання онуків.
Учні.
                                      Дорога бабусю, в день цей
                                                                  урочистий
                                      Ти прийми від мене вірш цей
                                                                  голосистий.
                                      Люба, добра бабцю, ми, твої
                                                                  внучата,
                                      Звертаємось до тебе, щоб
                                                                  щастя побажати.

                                      Хоч твоє волосся густо
                                                        посріблилось,
                                      Ти для нас маленьких другом
                                                                  залишилась.
                                      Ти нас батькові й матусі
                                                                  помагаєш вчити:
                                      Як вирости чесними, як по
                                                                  правді жити.

                            Про бабцю сказали, тепер про дідуся.
                            На нього з любов'ю я теж подивлюся.
                            З ним я не плачу, а тільки сміюся,
                            Йому на коліна тихенько вмощуся.

                            Спитаю про хмари, спитаю про осінь.
                            Чому не лягає дідусь мій ще досі,
                            Чому вже на скронях блищить сивина?
                            Але дідуся прикрашає вона.
                                     
                                      Хай живе наш рідний дім!
                                      Тепло й затишно у нім.
                                      Тут і тато, тут і ненька,
                                      І бабусенька рідненька,
                                       І веселий наш дідусь
                                      Крутить пишний русий вус.

Звучить пісня «Не давайте суму жити»

1.     Сонечко надворі знову сяє,
Промені дарує золоті.
                   Наче квіти, діти підростають
                   І летять, мов птахи, у світи.

Приспів: (двічі)
                   Не давайте суму жити,
                   Посміхайтесь повсякчас,
                   Наші діти, наші діти,
                   Будуть жити краще нас.

                   2.  Посміхнися недругу своєму
                   І пробач йому образи всі,
                   Буде радість в тебе і у мене,
                   І добро залишиться в душі.

Приспів: (двічі)

Вчитель (звертається до батьків).
                                       І вам, шановні батьки,
                                      Спасибі хочу я сказати,
                                      Із щирим вчительським теплом
                                      За ночі ті, що не доспали,
                                      Коли задачі ви рішали.
                                      За правильність задач і вправ,
                                      І за малюнки з малювання.
                                      (Тут кожен батько участь брав!)
                                      За перший крок...
                                      А попереду ще вісім років.
                                      Отож, навчайтеся, батьки,
                                      І кожен день робіть уроки!
Учитель. А зараз у нас відповідальний і урочистий момент, тому що кожен учень отримає Диплом про закінчення повного курсу по­чаткової школи, і на основі атеста­ції, яку пройшли наші учні, кожно­му з них присвоєно кваліфікацію учня 5 класу.
(Вручення дипломів.)
Учениця.
                                       Ми тепер йдемо у п'ятий клас,
                                       Далі будемо продовжувати вчитись,
                                       Але хоч зустрінемось не раз,
                                       Цьому більше вже не повторитись.
Учень.
                                       І більше не буде тут нашого крику,
                                       І діти інші знову з'являться тут.
                                      Так було завжди, так буде довіку,
                                       До вас усі в гості прийдуть.
Учениця.
                                      Ми станемо трішки розумніші, старші,
                                               Й багато в житті треба ще зрозуміть.
                                      Дорогий четвертий клас і повчання всі ваші
                                      Ми не забудемо навіть на мить.
Учень.
                                      Найсвітліша дорога у світ —
                                      Це дорога до знань, до школи.
                                      Пам'ятайте це, любі діти,
                                      Не забудьте цього ніколи.
                                      І хоч вчитись нелегко буває,
                                      Та наука завжди хороша.
                                      Кожна в світі людина знає,
                                      Що знання — це найлегша ноша.
Учениця.
                                      Ми привітаємо тат і мам,
                                      Що їхні діти вже пройшли початок.
                                      Бажання ділим на всіх,
                                      Хай буде з вами щастя й сміх.
Учень.
                                      Багато доброго, нового
                                      Життя відкриє ще для нас.
                                      Як перша сходинка до нього,
                                      Для всіх нас буде п'ятий клас!
Учениця.
                                      Як сьогодні сумно всім —
                                      Прощаємось ми з рідним класом.
                                      Бо це домівка наша, рідний дім,
                                      Та прийдемо сюди ми з часом.

Учень.
                                      Школо наша початкова,
                                      Прощавай і будь здорова.
                                      Нових діточок стрічай
                                      Та й про нас не забувай.

                                      Пісня «Останній дзвоник»

1.     Дзвоник золотий усіх скликає,
На літо заснув порожній клас.
Дзвоник золотий іще не знає,
Що йому дзвеніть останній раз.
Приспів:
                                      Дзілінь, дзілінь, дзілінь, дзілінь.  
                                      Останній дзвоник кличе.
                                      Дзілінь, дзілінь, дзілінь, дзілінь,
                                      Веселі всі обличчя.
                                      Дзілінь, дзілінь, дзілінь, дзілінь.
                                      Нам сонечко засяє.
                                      Дзілінь, дзілінь, дзілінь, дзілінь.
                                      Канікули чекають.
                                      Дзілінь, дзілінь, дзілінь, дзілінь.
                                      Канікули чекають.

2.     Хмари голубі у небі тануть,
Зоряні дощі в долоні б'ють.
                                      Вже випускники дорослі стали.
                                      На урок останній раз ідуть.
Приспів

3.     Школа, не сумуй, я повернуся,
Крапельку за літо підросту,
На порозі щиро посміхнуся
                                        І до класу радісно зайду.
Приспів


Учителька.
                                      Ось і закінчується наша з вами зустріч.
                                      Любі діти, на прощання
                                      Мої сердечні побажання.
                                      Хай вам сонечко сміється
                                      І наука хай дається.
                                      Не привчайтесь у роботі
                                      Відкладати все на потім.
                                      Хай щастить вам, діти, всюди!
                                      Хай ростуть з вас гарні люди!
                                      Щасливої вам долі.


Прощавай, Букварику!


Мета: створити атмосферу свята, піднесеного настрою, радості від прочитання першої книги — Букваря; розвивати інтерес до читання книг, творчі здібності дітей, виразне усне мовлення, пам’ять; виховувати любов до книги; переконувати, що добросовісне навчання в школі допоможе досягти успіху в житті; залучити батьків до співучасті в проведенні свята.
Обладнання: буквар, емблеми з буквами, малюнки для пісні, аудіо записи пісень.
Дійові особи:  Незнайко,Букварик, Баба Яга
Хід свята
Учитель:    Шановні гості, ми вітаєм всіх!
 Запрошуєм до зали вас на свято!
 Чекають вас пісні, веселий сміх,
 Таночки, ігри та веселощів багато!
 Сьогодні тут зібрались первачки,
 І в школі вони вже – не новачки.
 Добридень! – ми звертаємось до вас,
 Маленький наш, веселий перший клас!
(Під музику на сцену заходить перший клас)
Пісня « Першокласники»
Учні
1. Над Першотравенським небокраєм
    Зайнялась зоря!
                        В школі свято, славне свято!
                        Свято Букваря!
2. Ясне сонечко проміння
    Посилає щедро в клас.
    Це воно, напевно, знає,
                        Що сьогодні свято в нас!

                     3. Ми всіх гостей вітаємо
     І дуже вам радіємо.
    Усі вже букви знаємо ,
     Книжки читати вміємо.

 4. Буквар взяли ми перший раз,
                         Коли зайшли у 1-й клас.
                         І як нам радісно сказати:
           Разом «Усі ми вміємо читати !»

5. Беру до рук Букварик я,
                        Там букви всі від «А» до «Я».
                        Від звуків перших до складів
                        Букварик стежечку провів.

6.Треба добре букви знати,
                        Щоб навчитися читати.
                        Це ключ від знань і для науки-
                       Старанним він дається в руки.

7.Ця книжка добра і весела,
   Знають її міста і села.
                       З кожним з нас подружилася,
                       Щоб дитина легко вчилася.

Вчитель: Діти, що це за книга?
Всі : Букварик.
Вчитель: Правильно, це Букварик. Молодці!
Шановні гості, дорогі діти! Сьогодні у нас традиційне шкільне свято – свято Букваря. На свято ми запросили тих, хто був з нами весь цей рік підтримуючи,допомагаючи робити перші кроки на шляху учнівства. Це ваші батьки, бабусі й дідусі, директор школи, завуч, учителі. Ми щиро вітаємо всіх присутніх з нагоди нашого свята.
Здається, що тільки вчора діти переступили поріг нашої школи.
А пройшло вже 9 місяців. Всі були невмійками і незнайками. Не знали букв, не вміли складати їх у слова. І навіть не віриться, що це ті самі діти, які були 1 вересня. Ви все подолали . Пригадуєте, 1 вересня вам вручили букварі. Як вас кортіло заглянути всередину, подивитись, що там є.
Сьогодні для вас буквар – звичайний підручник, який навчив вас добре і швидко читати. І все це завдяки Буквареві. Це книга, з якої починали всі. Це перша сходинка на шляху до великого світу знань.
Під музику вбігає Незнайко
Кричить –
Ой, ой, ой, насилу врятувався!
Вчитель . Що це за несподіваний гість? (Незнайко )
Ви, діти, його впізнали? (Так )
Незнайко . Добрий вечір!
Учитель . Який вечір? Адже зараз день .
Незнайко . А я не знаю, чи вечір, чи день.
Учитель. А чого це ти так кричав ?
Незнайко . Та то я від злодія тікав.
Учитель . Від якого злодія ?
Незнайко . Від звичайного, який хотів у мене вкрасти мого капелюха .
Учитель. Твого капелюха? А навіщо йому капелюх ?
Незнайко . Як це навіщо? Ви хіба не знаєте ? Чим більший капелюх , тим розумніша голова.
Учитель. Ой , Незнайку, не сміши нас ! Це в тебе розумна голова? Ось зараз ми перевіримо, що ти знаєш, що ти вмієш. Ось яка це літера? ( Показ букви К .)
Незнайко . Півжука.
Учитель. А точніше ?
Діти . Буква К.
Учитель. А оце ?
Незнайко. Та це ж кругле яйце !
Учитель. А ви, діти, що скажете ?
Діти. Це буква О.
Учитель. Ех, Незнайку , нам тебе шкода. Літер не знаєш, тому й книжок не читаєш?
Незнайко. Хто? Я? Та я всі книжки давним – давно перечитав. Ось послухайте. Я знаю казку про те, як Капітошка втік від діда і від баби. А ще знаю, як дід загубив шкарпетку…
Учитель. Усе ти , Незнайку, переплутав. Та ж ці казки навіть маленькі дітки знають. Послухай доброї поради : записуйся до школи. Тут тебе навчать читати і ще багато цікавого дізнаєшся, і станеш такий розумний , як наші учні. І будеш книжки читати.


Незнайко . 
Хто придумав, що Незнайко
Не читає зовсім книг?
Це неправда, так і знайте:
Жить не можу я без них.
Я читаю без зупинки
П’єси, вірші та казки,
Від картинки, до картинки,
Ну, а потім навпаки!

Я про дідуся Мазая
Пам’ятаю назубок:
Він, заходячи в трамвай,
Забував купить квиток!

Д`Артаньян ганяв ворону.
Колобок спав у норі,
І збирали шампіньйони
33 богатирі.
Бармалей спіймав дельфіна,
Чорномор замерз в снігу,
А кирпатий Буратіно
Покохав Бабу – Ягу.

Вчитель. Я бачу ти багато книжок тільки прогортав. А чи знайомий ти з  Буквариком?
Незнайко: - А що таке буквар?
Діти: Це 1-ша книжка.
Вчитель : Діти ! Першого вересня ви вперше сіли за парти, розгорнули свій перший підручник – Буквар. Він день за днем навчав вас читати й думати. Буквар – перша сходинка до вершини знань. Є книг багато-рідкісних, повчальних, цікавих, барвистих…Але одна з них - усім книжкам начальник, і називається вона… Буквар . Свято Букварика, а його немає. Давайте запросимо його!
Діти: Букварику, букварику, у цей святковий час
Ми дуже тебе просимо: «Приходь, приходь до нас!»
Під музику входить Букварик
Букварик. Усіх у цьому залі я від душі вітаю,
В країну знань я з вами поспішаю!
Я перший підручник у вашому житті.
З цікавістю вивчали ви сторіночки мої.
Від букви А до букви Я
Мандрівка була непроста.
Ви все зуміли подолати
І вже умієте читати і писати!
Під музику влітає Баба Яга
Я летіла на мітлі,
Щоб на святі буть мені!
Свою ступу розтрощила,
Сильно ноги намочила.
Ох , як я поспішала!
Спати довго не лягала.
Довго- довго готувалась
Поки – то сюди дісталась.
( Принюхується і каже: ) Фу-фу-фу!
Щось букварський і школярський дух чую.
(Розглядає всіх, потім до Букварика .)
Ага, нарешті ти попався!
Я люблю таких пухкеньких,
Гарних, смачних, чепурненьких.
Ох, тепер вже не стерплю,
Швидко тебе проковтну.

Учитель.   Ти, бабусю, почекай!
Букварика не ковтай.
Краще з нами ти пограйся,
Весело порозважайся.
(Баба-Яга звертається до дітей.)
Баба Яга . Хто ви такі? Хто ви такі?
Під музику виходять учні, розказують вірші
1. Тепер ми учні. Перший клас,
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі!

2. І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Лічи , пиши , а ще читай,
Учителю відповідай.

3. Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас!
У школі нас всьому навчать,
І роки весело промчать!
Разом Ми – школярі, ми перший клас,
Щасливі дні чекають нас!

4. З нами клопоту зазнали
Наші мами й вчителі,
Поки ми читати вчились
У новому Букварі.

5. В перший клас ми всі ходили
На початку зі слізьми.
Та сьогодні ми вже стали
Всі дорослими дітьми.

6. Навчивсь читати весь наш клас,
І можна привітати нас.
Ми першу сходинку пройшли
В шкільному нашому житті.

7. Тішать нас перемоги,
А були ж і тривоги.
Важко було починати
І читати, і писати.
Вчитель. А зараз для тебе люба Бабусю учні 1-А класу виконають пісеньку «Мій Букварик»
Пісня «Мій Букварик»
Баба Яга . Молодці першокласники! Якщо ви такі розумні, то допоможіть мені римувати і складати вірші. Я буду говорити, а ви кажіть «і ми» . Добре!
Діти . Так !
Вчитель. Сідайте зручно і уважно слухайте Бабусю –Ягусю.
Я сьогодні рано встала - ( і ми )
Чисто все поприбирала - ( і ми )
Каву чорну заварила - ( і ми )
Нею кицьку отруїла - ( ні, не ми )
- Ох, які ж ви неуважні!
А ви чемні, ввічливі ? ( Так ! )
Перевірю. Будьте уважні.
З усіма тепер вітаюсь - ( і ми)
Щиро всім я усміхаюсь - ( і ми )
Всім я друзям помагаю - ( і ми )
Цвяхи в крісло забиваю - ( ні , не ми!)
Вчитель . Залишайся з нами, Бабусю, на святі .
Буквар .     Я дітям всім допомагав ,
Але старання вимагав .
Усі сьогодні букви знають,
Гарненько пишуть і читають.
Ні в кого сумнівів нема,
Що вчення - світ, невчення – тьма.
А хто знання ґрунтовні має,
Той навіть мур міцний зламає!
Тож у житті потрібно вчиться-
Наука завжди знадобиться!
Слова ці діти зрозуміли
І так старанно букви вчили.
Я задоволений всіма,
Лінивих серед вас – нема!
Вчитель. Дякуємо, Букварику, за гарні слова.
Сідай, будь – ласка.
От ми гуртом і розберем як азбуку учили.
Під музику виходять учні, розказують вірші
Вчитель.   Голосиста буква А
Наш букварик відкрива.
Не одна вона іде,
А всю азбуку веде.
Першокласники.
А  А сьогодні, любі малята,
Ми зібралися на свято,
Потанцюємо, поспіваємо,
Віршів ми багато знаємо.

Б Бо велика радість в нас -
Всі вже букви вивчив клас.
Ми зробили перші кроки
У безмежний світ науки.

В Всі ми мрієм добре вчитись,
Щоб, як виростем, трудитись.
Працюватимем на славу
Тільки на свою державу!

Г Гей, ставаймо швидко в ряд
Алфавіту йде парад.
А куди ви так завзято?
Разом. -      На букварикове свято!

 Ґ Ґав, будь – ласка, не ловіть,
І на ґанку не сидіть.
А ідіть до нас, малята,
Будемо разом святкувати.

Д Друзі рідні, вчителі,
Ми тепер вже не малі.
Рік пройшов для нас немарно:
Всі читаємо ми гарно.
Вчитель. Для гостей  нашого класу Пронь Олена виконає цирковий номер «Рибка»
Вчитель  Давайте ще більше дізнаємося про шкільне життя наших першокласників.     Презентація 1-А класу
Вчитель. А зараз запрошуємо інших учасників української абетки
Е Ех, які ж ви хвалькуваті.
Ну, хіба ж ви так завзяті?
Зараз перевірю вас,
Що, насправді, вивчив клас?

Є Є нас у татка – алфавіта
10 донечок привітних.
Голосисті і дзвінкі
Шість з нас старші, а які?
Діти разом. А, О, У, Е, И, І
Ж Жу – жу - жу, жу – жу – жу
З вами сестроньки дружу,
А за діток всіх радію,
Справді, всі читати вміють.

З Залишайтесь всі на святі,
Будем разом святкувати.
Ну, а ще розкажем вам,
Як живеться вдома нам.

И И-и-и-заплакав братик.
Ой, портфелик важкуватий.
Ну, ніяк не підніму,
Краще татка я гукну.

І І чому це тато в вуса
Посмішку свою ховає,
Але одягнуть портфеля
Все ж таки допомагає.

Ї Їм , дорослим, не перечу,
Бо малий ще братик.
Хоч портфелика свого не хочу віддати.

Й Йому я вже поясню:
«Щоб іти до школи,
Треба трішки підрости,
Братику Миколі!»

К Казку брату прочитаю
Вже сама саменька.
Переходжу в другий клас
Я вже не маленька.

Л Луки, ліс - усе зелене,
По землі я йду, крокую.
Три матусі є у мене
І усіх я їх шаную .

М Мама перша - то рідненька,
Моя мама дорогенька .
Що ростить мене й годує .
Ніжно пестить і цілує .

Н Ну, а друга - Батьківщина,
Моя мила - Україна.
Рідний край , домівку , школу
Не забуду я ніколи .


О Ой, а третя - Матір Божа,
Що усіх охороняє.
Береже від негараздів,
І здоров’я - посилає .

П Піду я в танок веселий
Із буквариком своїм .
Подякую йому щиро
Й попрощаюся я з ним .

Танок «Доброта»
Р Раді тати, раді мами ,
І бабусі й дідусі,
Що їх діточки рідненькі ,
Букви вивчили вже всі .

С Сяє сонечко привітне
Осяває рідний клас .
Ми навчилися читати
І радіють всі за нас .
Вчитель . Найбільше допомагали у навчанні мами . Любим матусям ми учні 1-А класу даруємо цю пісеньку.
Пісня « Мамочка моя милая»
Т То ж подякуємо щиро
Першій вчительці своїй.
Вона в нас - як рідна мати
Шлем низький уклін ми їй.

У Усіх нас вона навчила,
Букваря читати.
Підем з нею в другий клас
Знання здобувати.

Ф Файні квіточки весняні
І фіалки, і тюльпани .
Подарую всі я їй –
Першій вчительці своїй.

Х Хай завжди буде вона
Така ніжна, як весна.
І весела, і щаслива,
І така, як сонце мила.

Ц Це ж прекрасно - відчувати,
Що умієш ти читати .
І усе завдяки їй -
Першій вчительці моїй.

Ч Часто нам бувало тяжко
Знань вершини здобувати.
Але з нами була завжди
Вчителька, як рідна мати .

Ш Шлях від вересня до травня
Через січень пролягав.
Але нас це не лякало,
з нас ніхто не відставав.

Щ Ще маленькі журавлята
Але станем журавлями
І своїй Вкраїні милій
Будемо помічниками.

ЬЮ Юності нашої далі
Ще ген – ген у небесах.
То ж упевнено долаймо
До вершини знань цей шлях.

Я Я абеточка маленька,
Добре вчила я всіх вас.
До побачення, хороші,
В добрий путь і в добрий час.
Буквар . Молодці! Ви мене порадували. Не хочеться вас залишати.
1 –й клас, 1 – й клас
Рік тому повів я вас.
Тепер підете в наступний.
Вітер вам хай дме попутний.
Під музику виходять учні
Учні.         1. Любий Букварику,
перша книжко,
Хочеться навіть
плакати трішки.

2. Разом з тобою
ми підростали,
Слово найперше
тут прочитали.

3. Книжечку першу
беру я в руки,
Перший мій,
друже, перша науко.

4. Букви всі від А до Я
Дуже добре знаю я .
Далі я навчатись буду,
А букварик не забуду.

5. Беру буквар
в останній раз
Несу його
в просторий клас .

6.І з вдячним серцем букварю
Спасибі, друже, - говорю.

7. Ти перша, книжечко моя,
Тепер читати вмію я.
Багато в світі є книжок,
А ти найперший мій дружок.
Пісня «Букварик»
Разом . Прощавай, Букварику, наш найперший друже,
Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.




ВЧИТЕЛЬ. На цьому наше свято закінчується, але шлях до знань тільки розпочався. Позаду – нелегкий перший рік навчання. А попереду чекає на вас глибока книжкова криниця. Не оминайте її, черпайте з неї людську мудрість. Нехай книжки будуть для вас добрими друзями і порадниками , необхідними у вашому повсякденному житті.
А на згадку про закінчення першого класу вручається диплом

Я сьогодні вам бажаю
Всім здоров’я й доброти,
Щоб шкільні складні науки
Легко ви могли пройти.
Щоб зійшла на небосхилі щастя вашого зоря,
І щоб ви не забували -
Почалось все з Букваря !



Комментариев нет:

Отправить комментарий